ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ГРОМАДСЬКО-МОЛОДІЖНА ГАЗЕТА виходить з 14.02.2008 Передплатний індекс 99876

"Зайдам - зась!" - пророча збірка подільської письменниці

Електронна адреса Друкувати PDF

Збірка «Зайдам – зась!» - це 16-та книжка подільської письменниці, просвітниці і просвітянки, краєзнавиці Любови Сердунич.

Після її прочитання з’являється багато запитань. А ще більше: вона хоча й невеличка за розміром, але велика за духом, яким неможливо не пройнятися, прочитавши книжку.

 

- Вважаю, що візитівкою будь-якої людини, говорить пані Люба, - повинна бути людяність, а візитівкою будь-якої країни – націоналізм, тобто природна, вроджена, особливість того чи іншого народу. Без національної ознаки будь-який нарід і людство взагалі є лише масою, сірою і безликою. А в української нації є чим пишатись. І потреба відроджувати національний дух очевидна й актуальна, як ніколи, особливо тепер, під час війни. Ну як же нам не бути націоналістами, якщо нас так довго душили?! Відомо ж, «хочеш миру – будь готовим до війни!». Тому потрібно, аби українська влада сприяла створенню та розвитку не барів, а гуртків козацького бойового мистецтва: «Триглав», «Спас», «Бойовий Гопак», інших козацьких єдиноборств. Бо саме такі школи українства виховують справжніх патріотів, захисників Вітчизни. «Потрібно відродити касту воїнів-націоналістів» (Володимир Пилат). Не посіємо свого – вродить чуже. Бо «коли нема того, що любиш, то любиш те, що маєш». А що маємо власну історію, маємо чим пишатися, говорить багато чинників. Мову нашу визнано праматір’ю всіх індо-європейських мов, наші предки (орії, укри, скити), поширюючи її, з нею, нашою мовою, дарували іншим народам і свою культуру, народні вірування та звичаї. А що таки маємо власні імена, релігію, культуру, історію, то мусимо довести, що ми – не вітром занесені, як нам досі намагаються нав’язати деякі московинські історики та доморощені політологи.

- Згідний з Вами. Пані Любове, мабуть, це не випадково, що у збірці Ви опублікували і давніші твори, вказавши роки їх написання?

- Звісно, не з метою заповнити сторінки. А втрапили давніші твори до збірки тому, що вони органічно і змістово доповнюють тему. Можна сказати, пророчим виявився мій вірш «ДамбаSS», написаний ще 2004 року:

А поки усіх до прозріння згуртовує слово,

Донецьк і Луганськ вже зникають. І в чорну добу

Приклеять їм назви і, бачиться, не випадково,

Наприклад, Ахметовград чи Януковичбург...

Хіба не до того йде? Або ж створена ще у 2002-ому замальовка «Зайдам – зась!» (де всі слова на одну букву) із життєствердним закликом: «Золотом запишімо знатних земляків, знаних зодчих, звіздарів, злотників, законознавців, зброярів, знаменитостей, знахарів, зелейників, зцілителів! Звеличмо зверхників, зухів, звитяжців, заслужених, заборонених, загнаних, засибірених, заков’язлих, задубілих, загиблих, зацькованих, забутих... Закінчиться зловісне змосковщення! Зазоріє знову! Заради завтрашнього – зарадимо! Зайдам – зась!!!».

- Справді, вже самою назвою цієї замальовки Ви ще тоді, 14 років тому, застерігали нас бути пильними, надто ж – до північного сусіда. Як у воду дивилися. Мабуть, правду кажуть, що поети – це пророки.

- Дякую! Але багато розуму не треба, якщо знаєш з історії, як нещадно винищувала нас Московська імперія-монстр, назвавшись братом, та ще й старшим, і прикриваючи під цією маскою фальш, хитрощі і грабіж. Своїх громадянських поглядів я не приховувала навіть за часів кучмізму. Сіяла просвіту і публіцистичним, і художнім словом у друкованих статтях, у власних збірках, у публічних виступах та в авторській радіопередачі на Хмельницькій ОДТРК «Поділля-Центр», де ініціювала і вела кілька просвітницьких передач із питань української мови та культури і де слова «московини, Московія» були негласним табу, хоча я не оминала цих слів, а тільки так і називала, бо це справжні назви, а «росіяни», «Росія» штучні. А зараз усе більше людей відмовляються від слова «росіяни», «Росія», бо аж тепер дізналися правду. Аж тепер!.. Хтось лише зараз, у дні війни, прозрів, хтось намагається привернути увагу до першої в його житті вишиванки як ознаки патріотизму, а хтось і досі залишився засмоктаним у совковому багні. Мої вишиванки встигли зноситися, на загарбницьку суть Московії звертала увагу людей давно, на що одні боялися підтакнути, інші по-своєму, примітивно, зрозуміли мої просвітницькі речі: «За що Ви ненавидите Росію?». Зараз декому дійшло: «Як я Вас тепер розумію!». Запізно! Відчуйте і свою провину в тому, до чого ми всі довели Україну!

- Скажу для читача, що Любов Сердунич – саме з тих авторів, хто кличе до світла, хто сам є світлом у темряві, хто вселяє віру у краще і закликає не очікувати його, краще майбутнє, а творити вже зараз. Це чітко видно з кожного твору збірки, яка має таку красномовну назву: «Зайдам – зась!».

- Дякую, пане Володимире! Справді, почуваюсь відповідальною до всього, чим займаюсь. Це дуже важливо: відчувати власну причетність і відповідальність за шляхетну справу відродження національних звичаїв. Виховуймо в собі й інших наших співгромадян оте високе почуття націоналізму, пізнаючи нашу правду про нас і поширюючи її серед людей. Впевнена: Україну врятує її націоналізм, повернення до своїх праджерел.

- Відрадно, що збірка вдало доповнена афоризмами будителів нашої нації: Т.Шевченка, І.Франка, С.Петлюри, Р.Шухевича, В.Кука, О.Олеся, Івана Багряного, Олеся Гончара, – рядками з повстанських пісень, козацькими прислів’ями. І в цьому – теж просвітництво збірки та її важливість.

- Дякую за цю заувагу! На мою думку, якби ми знали ці вислови і частіше керувались ними, в Україні давно був би лад і мир. Тому й намагалася вибрати до збірки найкращі, які передають головну думку моїх віршів.

- Любове Андріївно, як виник такий задум: видати цю збірку?

- А просто схотіла, аби мої твори наснажили інших, передусім – наших вояків на сході. Декілька примірників уже передала на фронт. Книжка видана за мої власні кошти, тому має мізерний наклад.

- Гадаю, це – не головне. А головне – її сміливість і правдивість. Уже з перших творів збірки вчувається несхибна прямота і відвертість думки.

- Така я. Така і в житті, не лише у творах. Вважаю, так і повинно бути, бо більшість людей у нас дволикі… А твори... Я їх умовно називаю творами, а насправді вірші – це те, що ми думаємо, тільки заримовано, принаймні, я так вважаю. Бо кому потрібні штучні слова, нещирі думки? Хіба що для красного слівця, то це – не моє. Може, не зовсім досконало, але пишу так, як почуваю серцем і душею. Коли більшість із нас прозріла лише з нападом Московії на Україну, то я на загарбницьку суть московинів звертала увагу людей давно, застерігаючи щодо агресивної суті північної сусідки.


- О так, якби ж ми прислухáлись до поетів!.. Мовите Ви про це і зараз:

Хай в кожного ілюзія розтане!
Нехай прозріння сумніви поборить!
Усі народи стали нам братами.
І тільки «старший брат» – агресор, ворог!

Або ж оці рядки:

Із ворогом не можна толерантно!

Вони ж і нав’язали нам це зло.

Життям платять герої в битвах ратних,

А лжевожді пантрують ремесло!

І ще: «Зітнули гендлярі-гравці лобами, Самі ж – торгують далі, хоч би хни!», або: «Ми ще як треба розберемось, Хто винуватий без вини І хто «зливав» потоки брехонь, – І вже тепер, й після війни». Це ж скільки духу і щирости треба мати, аби написати так прямо те, що в думках багатьох людей!

- Органічно не сприймаю дволикости, байдужости і брутальности, й тому прямо кажу про причини наших бід. Визнаю, що інерція імперського інтернаціоналізму проросла метастазами на душах українців та України і вже проявилася: війною й окупацією наших земель. Мої твори – з життя. Вони пишуться під час або після моєї участи у різних патріотичних заходах: у Майданах під час Помаранчевого повстання і під час т. зв. Революції Гідности у районі, в області і в столиці, участи у пікетах Верховної Ради, Конституційного суду... Я подавала судовий позов на президента України, на колишнього міністра Захарченка, писала листа путлерові щодо нападу на Україну й отримала відповідь. Це – крапля у морі протестів, але, сподіваюсь, і один активіст може наснажити десятки. Тож саме після участи на підтримку миру народився вірш «Ланцюг єдности», після перебування на Майдані народилось оповідання «Де ти, хлопчику з Майдану?», так само вірші «Живи, Надіє!», «Весна-2015», інші. У деяких творах прямо дорікаю Європі за її пасивність («Европа»), міркую про одвічне запитання «що робити?» («Що залишається нам?», «Терпень – не вічний!»), нагадую про головну мету нашої боротьби («Свобода», «За свободу!»). Є відверті опуси про «українських гнид» («Гендлярі», «Совкова радіація», «Після війни»), і про сучасних витязів-захисників («»Ой Устимку!..», «Скіф»)...

- Є у збірці вірші, які звеличують українську мову, за яку Ви боретесь не лише друкованим словом, а й активною громадською діяльністю. Особливо сильно звучать поезії «О Слово!», «Нація-пісня», «Ти грай, наша кобзо!», «Мовонько велична», «Слово»… Так само мова творів колоритна, багата, граматично правильна. Ви є тим світлом, яке веде. Відвага, хоробрість, відвертість… Мені Ви нагадали ще одну сильну духом поетесу Олену Телігу. Твори Любови Сердунич теж будять, кличуть, звеличують одержимих і наснажують на боротьбу за мир в Україні:

Хто на нас зухвало, ми – грозою!

Це назавжди, вороже, затям!

Нам не треба й клаптика чужого!

А за свій ми віддамо й життя!

(«Нам чужого – вірите? – не треба!»).

А тим, хто забув про злочинні діяння Московії, Ви нагадуєте віршами. Чого варта «Дума про українських кобзарів, лірників, бандуристів, знищених імперським режимом»! Але досі ще не всі ми прозріли. Й тому Ви сміливо дорікаєте і тим, хто мовчки споглядає буремні події, хто так і не змінив своїх поглядів, хто досі залишився у «совку». На моє глибоке переконання, Ваша збірка «Зайдам – зась!» дуже потрібна дорослим, а ще більше потрібна молоді, яка має будувати нашу країну справді не залежною і самобутньою.

- Дякую Вам! У нас і справді бракує патріотичних творів, які незавуальовано розповідали б правду і, головне, – несли б просвітництво і закликали. Є безліч віршів заради… віршів.

- Ваша правда. Як я зрозумів, спонсора це видання не має, на жаль. Деяким авторам виділяють кошти на видання дуже сумнівних текстів. Прикро. А як Вам вдалось видати збірку?

- Та як? Отримала свою мінімальну пенсію – і всю віддала на книжку. До безгрошівя нам не звикати, а те, що написане, комусь та згодиться. Бо хоча й не планувала видавати її, але рішення прийшло спонтанно, позаяк за 2 роки війни біль і роздуми виливались у твори. А коли ж їх видавати, якщо зараз це – злободенна тема? Для авторів найважче – пошук коштів, надто тепер, бо, чую, нерідко їм відповідають, що, мовляв, все даємо на фронт, армії. Так це чи ні, але й самій якось незручно в такий час, воєнний, іти просити кошти. Тому й видаємо за власні. Але, як сказав хтось із мудрих, «кошти – це найнижча ціна».

- Дуже хочеться сподіватися, що знайдеться доброчинець-спонсор і книжка буде перевидана більшим накладом, аби вистачило і для вояків на фронт, і для бібліотек. Це дуже важливо.

- Якби ж ми дотримувалися заповітів «Братства Тарасівців» «Вірую»: «Допомагай своєму землякові поперед усіх. Держися вкупі!». І ще один гарний заповіт: «Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України». Життя жорстке, тому тримаймось один одного, гуртуймось, українці!

Розмову вів Володимир Олійник

 

Останне оновлення Четвер, 06 жовтня 2016 16:10  

Реклама

ТДВ «Хмельницькзалізобетон»

Пропонує вироби з деревини, виготовлені на німецькому обладнанні «weinig», двері виготовлення дверних полотен.

- дошка підлоги, блок-хауз, вагонка
- сходинки та під сходинки
- широкий вибір продукції зі складу та на замовлення

м.Хмельницький, вул.Чорновола, 31,т.64-51-97


КП «Цивільжитлобуд»

Проводить будівництво –1, 2, 3 – кімнатних квартир поліпшеного планування: вода, газ, індивідуальне опалення, дитячий майданчик, металопластикові вікна, утеплені стіни, парковка, офісні приміщення. Продаються приміщення під офіси, гаражі та магазини. Виконуємо будь-які будівельно-монтажні роботи.

м.Хмельницький, вул. Камʼянецька, 47,
т. 72-07-75, 65-85-03, 70-69-75, 050-824-91-64
www.civbuild.com

 


Будівельна компанія "Діта"

виконує усі види будівельних робіт вже 20 років.
Ми почали свою діяльність з невеликіх обсягів ремонтніх робіт.
Але сьогодні наша компанія досягля значних успіхів у сфері будівництва і є лідером ринку у нашому регіоні.
Компанія розвивається і рухається у ритмі нових тенденцій та технологій.
Ми будуємо те, що необхідно суспільству, країні та світу.
вул. Червоноармійська, 5
29009 м. Хмельницький

+38 (0382) 61 97 78
+38 (067) 381 20 40
e-mail: manager@dita.ua
www.pf-dita.com


З приводу розміщення реклами звертатися за тел. 65-59-01


 


29000, м.Хмельницький, Кам'янецька 47
т.65-59-01
tviypog@gmail.com

Шановні читачі !
Розпочалася передплата на друге півріччя. передплатний індекс 99876


Сертифіковано в Україні