Час від часу майже кожен з нас відвідує хмельницький продовольчий ринок, аби придбати необхідні продукти чи товари широкого вжитку. Але того дня я не могла байдуже пройти крізь натовп людей, який зібрався на овочевому базарі. Спочатку подумала, що комусь стало зле… Але підійшовши ближче, побачила страшну реальність життя: в передсмертних конвульсіях мучилась доросла собака…
Ясна річ, це було отруєння: якесь двоноге створіння отруїло безвинну тваринку.
«Ну це ж не люди!, - гомонів натовп, співчуваючи мукам чотирилапої, - от би взяти ту паскуду і саму нагодувати так, аби відчуло своїм нутром!»
«Ой, бідненька, - приказувала бабуся, - я знала цю собачку, вона ще з якимось песиком у парі завжди бігала, нікого не чіпала…»
Тим часом ветлікар з аптеки " Анжеліка", яка знаходиться на тереторії базару, надавав невідкладну допомогу, цій тваринці! Робив інєкції проти отруєння! Звичайно ж викликали поліцію, адже це кримінальна відповідальність! Відповідальність за такі дії передбачена у ст. 194 та ст. 299 Кримінального Кодексу України.Обовязок проведення експертизи, що визначить причину смерті тварини, лежить також на правоохороних органах. Проте, поліція нажаль нам нічим не допомогла, сказавши, що це не в їхній компетенції. Випадкова перехожа Олена, яка стала свідком цієї страшної події, швидко викликала таксі. Поки чекали таксі, старалися якось полегшити муки безвинної: хтось пожертвував шматок клейонки, хтось картонного ящика, аби покласти бідолашну для переносу в автівку. Але найбільше мене вразив молодий хлопчина на імʼя Іван: підбігши до собачки, він миттю скинув з себе спідню футболку і поклав її під жертву…
Так Олена, працівниця туристичної фірми, разом зі студентом Іваном повезли бідолашну до ветеринарної лікарні. Але врятувати не встигли... Через кілька хвилин Олена позвонила і сумним голосом повідомила: «Вона померла… дорогою…» Довелося Олені з Іваном захоронити собачку обабіч мікрорайону Дубово.
«Собачку захоронили. Нехай спочиває з Богом, - каже Олена. Але ж проблема безпритульних собак залишається не вирішеною в нашому місті. Правоохоронні органи не хочуть займатися цим питанням. Вважається , що оскільки вбивством безпритульних собак не завдається шкоди та збитків громадянам, то такі справи можна ігнорувати.. Саме через таку байдужість правоохороних органів, та пасивність більшої частини громадян, в багатьох містах продовжують діяти нелюди, які отруюють собак».
Довгий час у Хмельницькому не вирішується питання і з будівництвом нового притулку для бездомних собак. Як повідомив по телефону один із співробітників Центру поводження з тваринами, на наступний рік у міському бюджеті передбачені значні кошти на будівництво притулку для собак. Нині, як запевнив Владислав Юрійович, вбивством собак вони не займаються. Надалі проводиться стерилізація тварин і задля цього, інколи тільки «вистрілюють» уколами зі снодійною речовиною, аби доставити чотирилапого друга до ветлікарні. І, загалом, на думку пана Владислава, у місті майже немає бездоглядних собак, бо у кожному мікрорайоні знаходяться добрі люди, які підгодовують тваринок. Тому, якщо хмельничани стають свідками жорстокого поводження чи отруєння собак, то треба звертатися до поліції. Адже це справа лиходіїв, які труять собак. І на жаль, поки що безкарно. Хоча і в цьому питанні є вже деякі промені торжества справедливості. Так нещодавно в Інтернет-новинах повідомляли, що в Харкові засудили до тюремного увʼязнення 51-річного чоловіка за вбивство собаки. Отож, собачі сльози і страждання недаремно падають на землю. Кожному вбивцю доведеться відповідати як перед законом, так і перед Господом. А поки що Україна займає одне з ганебних перших місць у світі по жорстокому поводженню з тваринами. Може хоч наступного – 2018 - у рік собаки, люди подбають, аби собаки теж мали право на захист свого життя.
